17–20 березня 2026 року
Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
Громадська рада міжнародних експертів у складі:
Голови – Роберта Гайна БРУКХАЙЗЕНА,
членів Громадської ради міжнародних експертів: Нормана ААСА, Ґабріелє ЮОДКАЙТЕ-ҐРАНСКІЄНЕ (доповідач), Мері К. БАТЛЕР, Джесіки ЛОТ ТОМПСОН, Джона Дж. О’САЛЛІВАНА,
розглянувши у спеціальному спільному засіданні питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Леонова Олександра Степановича критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»,
встановили:
1. Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата
У 2007 році Леонов О.С. закінчив Одеську національну юридичну академію, отримав диплом спеціаліста про повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. У 2009 році пройшов навчання в Інституті підготовки професійних суддів при Одеській національній юридичній академії, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра права.
У 2004–2012 роках кандидат обіймав посади юрисконсульта в Товаристві з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «СкайХок», ТОВ «Куліндоровський індустріальний концерн» та ТОВ «Альфа-Донецьк», а також працював помічником судді Апеляційного суду Донецької області та спеціалістом по роботі з проблемною заборгованістю в Публічному акціонерному товаристві (далі – ПАТ) «Укрсоцбанк» і ПАТ «Дельта Банк».
Указом Президента України від 31 липня 2012 року № 461/2012 Леонова О.С. призначено на посаду судді Кіровського районного суду міста Донецька строком на п’ять років.
Указом Президента України від 14 лютого 2015 року № 83/2015 Леонова О.С. переведено на роботу на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси (Хаджибейського районного суду міста Одеси) в межах п’ятирічного строку.
Указом Президента України від 22 квітня 2019 року № 156/2019 Леонова О.С. призначено на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси (Хаджибейського районного суду міста Одеси).
2. Інформація про участь кандидата в конкурсі
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 червня 2025 року № 112/зп-25 оголошено конкурс на зайняття 23 вакантних посад суддів у Вищому антикорупційному суді (далі – ВАКС), з яких: 10 вакантних посад суддів в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду; 13 вакантних посад інших суддів у Вищому антикорупційному суді, а також затверджено умови його проведення (далі – Конкурс).
Кваліфікаційне оцінювання для участі в конкурсі проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про Вищий антикорупційний суд» та відповідними актами Комісії, з особливостями, встановленими параграфом 10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Регламент).
Частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» визначено, що з метою сприяння Комісії у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів ВАКС критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), а саме щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності ВАКС, утворюється Громадська рада міжнародних експертів (далі – ГРМЕ).
Рішенням Комісії від 29 квітня 2024 року № 111/зп-24 призначено членів ГРМЕ.
Леонов О.С. 06 серпня 2025 року звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі та проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
Рішенням Комісії від 16 вересня 2025 року № 12/вс-25 кандидата допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі.
Рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 174/зп-25 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів та встановлено черговість його етапів.
Рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 175/зп-25 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу та визначено черговість етапів його проведення.
Рішенням Комісії від 02 жовтня 2025 року № 185/зп-25 затверджено результати тестування знань з історії української державності, згідно з якими кандидат отримав 40 балів. Цим же рішенням Комісії його допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації Вищого антикорупційного суду, зокрема, його Апеляційної палати.
Рішенням Комісії від 14 жовтня 2025 року № 187/зп-25 затверджено результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації Вищого антикорупційного суду, згідно з якими кандидат отримав 126 балів. Цим же рішенням Комісії його допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 29 жовтня 2025 року № 195/зп-25 затверджено результати тестування когнітивних здібностей, згідно з якими кандидат отримав 34,08 бала. Цим же рішенням Комісії його допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації Вищого антикорупційного суду, зокрема його Апеляційної палати.
Рішенням Комісії від 22 грудня 2025 року № 223/зп-25 затверджено результати виконання практичного завдання, згідно з якими кандидат отримав 121 бал.
Рішенням Комісії від 04 лютого 2026 року № 7/зп-26 допущено кандидата до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з положеннями частини п’ятої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» ГРМЕ ініційовано розгляд у спеціальному спільному засіданні питання відповідності кандидата на посаду судді Леонова О.С. критеріям, визначеним частиною четвертою цієї статті. Відповідно до вимог пунктів 137–140 параграфа 10 Регламенту до Комісії надіслано відповідне повідомлення.
Комісія та ГРМЕ 12 березня 2026 року провели спеціальне спільне засідання стосовно кандидата (https://www.youtube.com/live/AgThxefSeWo?si=gufbebBqns3MvfWL).
3. Обставини, які досліджувалися
Комісія та ГРМЕ ретельно проаналізували усю зібрану інформацію, що могла мати значення для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності, а також наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. Комісія та ГРМЕ, зокрема, досліджували такі обставини.
3.1. Стосовно використання повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень
За даними логування повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр), наданими Державним підприємством «Інформаційні судові системи» на запит Комісії, кандидат здійснив низку пошукових запитів за прізвищами, іменами та номерами телефонів фізичних осіб, державними номерними знаками транспортних засобів, та переглядав віднайдені за цими запитами рішення, зокрема, у кримінальних провадженнях.
Відповідно до даних логування, кандидат із використанням повного доступу здійснював пошук за персональними даними своєї дружини (ОСОБА_1), матері (ОСОБА_2), та брата (ОСОБА_3), у тому числі із застосуванням фільтра за формою судочинства «Кримінальне», а також за номером кримінального провадження, що стосувалося його брата (НОМЕР_1). Крім того, з ідентифікаторами кандидата у системі Реєстру неодноразово здійснювалися пошукові запити щодо інших фізичних осіб, зокрема ОСОБА_4, стосовно якої було виконано понад 1 000 таких запитів.
У поясненнях на перший запит ГРМЕ кандидат підтвердив, що використовував повний доступ до Реєстру винятково для цілей, пов’язаних з професійною діяльністю судді, жодні сторонні особи не мали доступу до його ідентифікаторів у системі Реєстру. Кандидат зазначив, що ніколи не використовував цей інструмент для збору інформації в особистих цілях або в інтересах третіх осіб. Також він погодився, що використання суддею повного доступу до Реєстру для цілей, непов’язаних з професійною діяльністю судді, порушує вимоги Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики. Він наголосив: «Моя принципова позиція: будь-яке використання доступу до Реєстру «з цікавості» (щодо справ, які не стосуються роботи) або передача доступу особам, які не є членами апарату судді (третім особам), є неприпустимим».
У поясненнях на другий запит ГРМЕ, який стосувався конкретних запитів кандидата з використанням повного доступу, він частково визнав здійснення запитів щодо дружини, пояснивши, що метою цих запитів було своєчасне виявлення справ, де вона як адвокат або її клієнти могли фігурувати, для унеможливлення потрапляння цих справ на його розгляд.
Інші запити кандидат заперечив, пославшись на можливе несанкціоноване використання його облікових даних невідомими особами. З його слів, роботу було організовано за моделлю «Офісу судді», у межах якої на робочих комп’ютерах у його кабінеті, кабінеті помічника та залі судових засідань секретаря технічно зберігалися (у кеш-пам’яті браузерів) його логін та пароль для доступу до Реєстру.
Кандидат зазначив, що до отримання деталізованого запиту ГРМЕ від 26 лютого 2026 року він ініціював офіційне розслідування, зокрема, 23 лютого 2026 року подав службову записку на ім’я керівника апарату та голови Хаджибейського районного суду міста Одеси з вимогою провести перевірку.
Про запити стосовно інших фізичних осіб, зокрема ОСОБА_4, кандидат повідомив, що ця особа йому абсолютно невідома, він ніколи з нею не зустрічався, не спілкувався, не розглядав щодо неї справ і не має з нею жодних зв’язків.
У відповіді на третій запит ГРМЕ кандидат також визнав, що здійснював пошуки щодо своїх матері та брата, пояснивши це необхідністю непотрапляння їхніх справ до нього на розгляд. Моніторинг кримінального провадження свого брата кандидат обґрунтував потребою мати інформацію про те, чи слідчі, причетні до справи брата, непов’язані зі справами, які він розглядав, та чи не здійснюватимуть вони на нього тиск.
Ці ж пояснення кандидат підтвердив під час спеціального спільного засідання.
Комісія та ГРМЕ критично оцінюють пояснення кандидата з огляду на таке.
Передусім кандидат був непослідовним у своїх поясненнях, адже лише поступово розкривав інформацію про використання ним повного доступу до Реєстру: спочатку повністю заперечував будь-яке використання в особистих цілях, потім визнав пошуки щодо дружини, а згодом – матері та брата.
Також кандидат заявив, що не знайомий з ОСОБА_4 і не розглядав справ за її участю. Водночас у Реєстрі наявна справа № 521/13267/19, у якій нотаріус ОСОБА_4 була учасницею справи, що перебувала у провадженні кандидата.
Щобільше, пошуки за персональними даними близьких осіб кандидата мають очевидно особистий, а не професійний характер. Пояснення кандидата про необхідність таких дій для моніторингу можливого тиску є непереконливими, оскільки він не навів жодних конкретних обставин, які б свідчили про наявність ризиків здійснення такого тиску. Крім того, пояснення кандидата про використання повного доступу до Реєстру з метою запобігання конфлікту інтересів також не є переконливими, оскільки частота здійснених запитів не могла забезпечити досягнення цієї мети. Також залишається незрозумілим, чому кандидат використовував саме цей спосіб для виявлення потенційного конфлікту інтересів замість того, аби вирішувати такі питання у момент надходження відповідних справ до його розгляду шляхом застосування інституту самовідводу, як це відбулося у справі № 521/12433/19, де відповідно до ухвали від 29 липня 2019 року він заявив самовідвід у зв’язку з тим, що представником позивача була його дружина.
Стосовно пояснень кандидата про те, що його облікові дані несанкціоновано використовувались невідомими особами, Комісія та ГРМЕ зазначають, що саме на кандидата покладається обов’язок забезпечення належного зберігання своїх облікових даних та недопущення їх використання іншими особами.
Комісія та ГРМЕ враховують, що кандидат ініціював службову перевірку можливого використання його облікових даних. Однак кандидат подав відповідну заяву після першого запиту ГРМЕ, який стосувався загальних питань щодо використання повного доступу та не містив деталізованої інформації про конкретні пошукові запити. Така інформація містилася в другому запиті ГРМЕ, який надійшов до кандидата за декілька днів після того, як він подав службову записку про перевірку. За відсутності на момент подачі службової записки даних про відповідні обставини така поведінка виглядає нелогічною та не узгоджується з наведеними кандидатом поясненнями, що жодні сторонні особи не мали доступу до його ідентифікаторів у системі Реєстру.
Комісія та ГРМЕ вважають, що поведінка кандидата свідчить про брак прозорості при наданні пояснень на запити під час участі його у відповідному конкурсі.
Відповідно до статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.
Стаття 1 Кодексу суддівської етики (далі – Кодекс) в редакції, затвердженій XХ з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року, передбачає, що суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді.
Статтею 2 Кодексу визначено, що суддя не може використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб.
Комісія та ГРМЕ враховують, що відповідно до підпункту 3 пункту 17 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники) суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику дотримання етичних норм і бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті, якщо, зокрема, але не виключно, не використовував свого посадового становища в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб.
Комісія та ГРМЕ також враховують, що відповідно до підпункту 3 пункту 18 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в конкурсі, в якому такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі.
Відповідно до пункту 4 статті 7 Регламенту Громадської ради міжнародних експертів, затвердженого на засіданні ГРМЕ 19 грудня 2024 року, кандидати зобов’язані повністю співпрацювати з ГРМЕ у процесі оцінювання та надавати чіткі, чесні й повні відповіді на всі запити на надання інформації і документів від ГРМЕ. ГРМЕ може враховувати співпрацю, відкритість, чесність кандидатів, а також ретельність, правдивість та повноту відповідей чи матеріалів, отриманих від кандидатів.
Крім того, у пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 9901/764/18 зазначено, що з огляду на вимогу доброчесності від особи, яка реалізує право на заняття посади судді, очікується уважність стосовно розкриття даних під час участі її у відповідному конкурсі, а також чітка, логічна та послідовна позиція.
Оцінивши усі зазначені обставини, Комісія та ГРМЕ дійшли висновку, що кандидат використовував повний доступ до Реєстру в особистих інтересах та в інтересах пов’язаних з ним осіб, а також надавав нечіткі та непослідовні пояснення щодо цих обставин. Ураховуючи викладене, Комісія та ГРМЕ мають обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата показникам «дотримання етичних норм і бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті» та «чесність» критерію доброчесності.
3.2. Стосовно сумніву в законності джерел походження майна
У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнові декларації), за 2016–2019 роки кандидат декларував право користування квартирою площею 34,1 кв.м у місті Одесі, власницею якої є його мати. Дата набуття права – 09 лютого 2016 року. Вартість квартири на дату набуття – 225 550 грн.
Крім того, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з серпня 2022 року мати кандидата є власницею житлового будинку площею 243,3 кв.м у селі Фонтанка Одеської області. Земельну ділянку площею 0,08 га для будівництва цього будинку матір кандидата придбала 22 серпня 2015 року за 84 100 грн.
Також у майновій декларації за 2021 рік кандидат зазначив, що набув у власність автомобіль Kia Sportage 2017 року випуску на підставі договору дарування від 16 липня 2021 року. Вартість автомобіля на дату набуття – 160 000 грн. Згідно з даними Реєстру транспортних засобів, мати кандидата зареєструвала автомобіль 16 липня 2021 року як транспортний засіб, привезений з-за кордону, і того ж дня він був перереєстрований на кандидата.
У поясненнях на запити ГРМЕ та під час спеціального спільного засідання кандидат щодо джерел походження коштів для придбання зазначеного майна повідомив таке.
Стосовно квартири площею 34,1 кв.м, у якій кандидат тривалий час проживав, він пояснив, що його брат, ОСОБА_5, фінансував її придбання на етапі будівництва за рахунок власних коштів. Водночас, право власності було оформлено на матір кандидата у зв’язку з тим, що брат перебував за кордоном і не мав можливості особисто контролювати хід будівництва, підписувати акти приймання-передачі та укладати договори з комунальними службами. Зі слів кандидата, у грудні 2020 року мати подарувала зазначену квартиру братові ОСОБА_5. Однак, кандидат не надав жодних банківських виписок або інших документів, які б підтверджували оплату братом коштів забудовнику, посилаючись на те, що не має доступу до банківської інформації брата.
Про автомобіль KIA Sportage 2017 року випуску кандидат зазначив, що це авто придбано за кошти брата ОСОБА_5. Кандидат не ніс жодних особистих фінансових витрат, пов’язаних із його транспортуванням, експедируванням, сплатою ввізного мита, акцизного податку, ПДВ чи збору до пенсійного фонду при першій реєстрації. Кандидат не надав жодних банківських виписок або інших документів, які б підтверджували передачу братом коштів для придбання цього майна, оскільки, як він пояснив, його брат самостійно, зі своїх власних валютних рахунків або через брокерів, профінансував купівлю цього автомобіля на аукціоні в Південній Кореї. Матір виступала виключно номінальним (титульним) отримувачем вантажу в порту та власником при першій реєстрації.
Стосовно будинку у селі Фонтанка, кандидат пояснив, що орієнтовна сума, витрачена на зведення будинку, даху та базове оздоблення, оцінюється в межах 35 000 – 45 000 доларів США у гривневому еквіваленті протягом п’яти років будівництва. Головним джерелом фінансування закупівлі основних матеріалів теж були кошти його брата, ОСОБА_5. Водночас кандидат не надав жодних банківських виписок або інших документів, які б підтверджували інвестування братом коштів у будівництво, оскільки він фінансував будівництво безпосередньо: самостійно закуповував великі партії матеріалів, коли перебував в Україні між рейсами, або залишав батькові готівкову для оплати поточних робіт.
Кандидат також зазначив, що значну частину будівельних робіт виконували члени родини власноруч, що дозволило зменшити витрати. Наданий час у будинку проживають батьки кандидата, а він із родиною періодично його відвідує.
Крім того, кандидат пояснив, що батьки з метою уникнення майбутніх конфліктів щодо спадщини здійснили розподіл сімейних активів: брату ОСОБА_5 була подарована зазначена квартира, кандидату – автомобіль, а іншому брату, ОСОБА_3 – заповідано інше майно, включно з будинком.
Також брат кандидата ОСОБА_5 надіслав Комісії та ГРМЕ заяву-повідомлення, в якій надав такі ж пояснення та додав на підтвердження своїх доходів податкові форми (T4) з Канади за 2023–2025 роки.
Комісія та ГРМЕ критично оцінюють пояснення кандидата з огляду на таке.
Кандидат не надав жодних документальних підтверджень, що саме його брат ОСОБА_5 здійснював фінансування придбання квартири, автомобіля та будівництва будинку.
Крім того, Комісія та ГРМЕ не враховують надані братом кандидата податкові форми, оскільки вони охоплюють період 2023–2025 років, тоді як інвестування у майно, що є предметом оцінки, здійснювалося протягом 2013–2022 років, і, відповідно, не підтверджують наявність у нього достатніх доходів саме у період набуття майна.
Також Комісія та ГРМЕ звертають увагу, що, за поясненнями кандидата, основним інвестором у придбанні квартири, автомобіля та будівництві будинку був лише брат, ОСОБА_5, водночас зазначене майно оформлювалося на матір кандидата, а в подальшому розподілялося між різними членами сім’ї.
Статтею 20 Кодексу визначено, що суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Комісія та ГРМЕ враховують, що відповідно до підпункту 3 пункту 18 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в конкурсі, в якому такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі.
Комісія та ГРМЕ також враховують, що відповідно до підпункту 2 пункту 21 Єдиних показників законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно, вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та/або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.
Оцінивши усі зазначені обставини, Комісія та ГРМЕ мають обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата показникам «чесність» та «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» критерію доброчесності.
3.3. Стосовно доходів дружини кандидата від здійснення адвокатської діяльності
Відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України дружина кандидата 30 листопада 2011 року отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2.
Згідно з офіційним вебпорталом «Судова влада України» та Реєстром, дружина кандидата зазначена як представник у низці судових справ. Це свідчить про активне здійснення нею адвокатської діяльності. Водночас її офіційний дохід від адвокатської діяльності за ці періоди є незначним або відсутнім.
Згідно з даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків дохід дружини кандидата від адвокатської діяльності є незначним: у 2017 році – 1 425 грн, у 2018 році – 20 425 грн, у 2019 році – 29 095 грн, у 2020 році – 58 795 грн, у 2021 році – 26 246 грн, у 2022 році – 5 040 грн, у 2024 році – 37 грн.
У поясненнях на запити ГРМЕ та під час спеціального спільного засідання кандидат зазначив, що його дружина ніколи не займалася цією діяльністю як основним джерелом доходу. З його слів, вона переважно надає правову допомогу на безоплатних засадах («pro bono») або за символічну плату клієнтам, які є знайомими, сусідами, родичами. Він також зазначив, що річні витрати на підтримання адвокатського статусу становлять приблизно 20 000–25 000 грн, тоді як дохід від цієї діяльності є мінімальним або відсутнім.
Комісія та ГРМЕ критично оцінюють пояснення кандидата з огляду на таке.
Кандидат не надав жодних документальних підтверджень щодо отриманих доходів дружини у конкретних судових справах (або ж їх «pro bono» природу), у яких вона згадана у Реєстрі як адвокат, посилаючись на строки зберігання та адвокатську таємницю.
Водночас кандидат надав заяву-приєднання своєї дружини до Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Банк Альянс» та надання банківської послуги «Альянс-кредит на товари» від 03 серпня 2025 року № НОМЕР_3, у якій зазначено, що середньомісячний дохід дружини становить 30 000 грн. Ця інформація суттєво суперечить поясненням кандидата про мінімальний або відсутній дохід дружини від адвокатської діяльності. Під час спеціального спільного засідання кандидат не зміг переконливо пояснити цю розбіжність, вказавши лише, що він не знав про зазначення цієї суми в кредитному договорі та на момент укладення договору вони з дружиною не перебували у шлюбі (при цьому вони уклали новий шлюб 08 серпня 2025 року, а з лютого 2025 року відновили спільне проживання).
З точки зору звичайної розсудливої людини, виявлені обставини не узгоджуються з наданими поясненнями кандидата щодо «pro bono» адвокатську діяльність його дружини.
Комісія та ГРМЕ враховують, що відповідно до підпункту 3 пункту 18 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності якщо, зокрема, надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в конкурсі, в якому такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь, не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі.
Оцінивши усі зазначені обставини, Комісія та ГРМЕ дійшли висновку про наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата показнику «чесність» критерію доброчесності.
3.4. Стосовно низького рівня організації судочинства
Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Перша палата ВРП) від 13 квітня 2018 року № 1106/1дп/15-18 притягнуто кандидата до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Рішення Вищої ради правосуддя від 17 липня 2018 року № 2293/0/15-18 залишено це рішення Першої палати ВРП без змін.
Відповідно до обставин цього рішення, підставою стало істотне порушення норм процесуального права під час розгляду справи про розподіл спільного сумісного майна подружжя: кандидат скасував заходи забезпечення позову (арешт транспортного засобу) за заявою третьої особи, не повідомивши позивача належним чином про розгляд цього питання. Також Перша палата ВРП встановила, що внаслідок недбалості кандидат своєчасно не видав виконавчий лист заявнику.
Таким чином, Перша палата ВРП дійшла висновку, що кандидат під час розгляду справи № 521/15780/15-ц унаслідок недбалості допустив істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Крім того, 17 листопада 2022 року Одеський апеляційний суд постановив щодо кандидата окрему ухвалу, якою встановлено порушення ним вимог цивільного процесуального права у справі № 521/17527/19. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 14 червня 2023 року залишив цю окрему ухвалу без змін.
Порушення кандидата полягало в тому, що під час розгляду цивільної справи за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області в особі Одеського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про стягнення безпідставно набутих грошових коштів кандидат не розглянув клопотання сторони про зупинення провадження у справі та не ухвалив з цього приводу відповідне судове рішення у справі.
У поясненнях на запит ГРМЕ та під час спеціального спільного засідання кандидат визнав обидва порушення, зазначивши, що усвідомив допущені помилки та вжив заходів, спрямованих на недопущення їх у майбутньому.
Комісія та ГРМЕ враховують, що відповідно до підпунктів 1, 3 пункту 19 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно, ефективно організовує виконання своїх повноважень, а також під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.
Комісія та ГРМЕ враховують, що кандидат усвідомив помилки, які допустив у своїй професійній діяльності, однак вважають допущені порушення норм процесуального права достатньо істотними для формування обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата показнику «сумлінність» критерію доброчесності.
4. Стосовно відповідності кандидата критеріям, зазначеним у частині четвертій статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»
Комісія та ГРМЕ враховують, що відповідно до пункту 11 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24, суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показникам у разі відсутності невідповідності або обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику.
Пунктом 163 Регламенту Комісії встановлено, що після обговорення інформації про кандидата на посаду судді ВАКС у спеціальному спільному засіданні на голосування виноситься питання щодо: «Чи відповідає кандидат критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
Комісія та ГРМЕ заслухавши доповідача від Комісії – Надію Кобецьку та доповідача від ГРМЕ – Ґабріелє Юодкайте-Ґранскієне, дослідивши письмові та усні пояснення кандидата, під час закритого обговорення винесли на голосування 17 березня 2026 року питання: «Чи відповідає кандидат критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
«ПРОТИ» визнання кандидата таким, що відповідає вказаним критеріям, проголосувало чотирнадцять членів Комісії (Андрій ПАСІЧНИК, Михайло БОГОНІС, Людмила ВОЛКОВА, Віталій ГАЦЕЛЮК, Ярослав ДУХ, Роман КИДИСЮК, Надія КОБЕЦЬКА, Олег КОЛІУШ, Ігор КУШНІР, Руслан МЕЛЬНИК, Олексій ОМЕЛЬЯН, Роман САБОДАШ, Сергій ЧУМАК, Галина ШЕВЧУК) та шість членів ГРМЕ (Роберт Гайн БРУКХАЙЗЕН, Норман ААС, Ґабріелє ЮОДКАЙТЕ-ҐРАНСКІЄНЕ, Мері К. БАТЛЕР, Джесіка ЛОТ ТОМПСОН, Джон Дж. О’САЛЛІВАН). Участь у голосуванні не брав один член Комісії (Руслан СИДОРОВИЧ).
Таким чином, кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду Леонов О.С. визнається таким, що не відповідає критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Результати спеціальних спільних засідань Комісії та ГРМЕ оголошено 20 березня 2026 року.
Керуючись статтями 8, 9 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Громадська рада міжнародних експертів
вирішили:
1. Визнати кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Леонова Олександра Степановича таким, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
2. Визнати кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Леонова Олександра Степановича таким, що припинив участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
Голова Комісії Андрій ПАСІЧНИК ___________________
(підпис)
Голова ГРМЕ Роберт Гайн БРУКХАЙЗЕН ___________________
(підпис)
